- побіжний
- (який супроводжує що-н. основне, головне), мимобіжний, мимохідний, принагідний; неглибокий (який не торкається суті справи)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
побіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
побіжний — а, е. 1) Який здійснюється одночасно, у зв язку з чим небудь; який супроводжує що небудь основне, головне. 2) Який здійснюється, виконується нашвидку і відзначає тільки окремі риси, особливості. || Який не торкається суті справи; неглибокий … Український тлумачний словник
побіжний — [поуб’і/жнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
побіжність — ності, ж. Властивість за знач. побіжний 2) … Український тлумачний словник
перебіжний — а, е, поет. 1) Який швидко лине, проминає, не затримуючись на одному місці. 2) Який швидко минає; тимчасовий, недовговічний. || Нетривалий, короткий, побіжний (про погляд, посмішку і т. ін.) … Український тлумачний словник
пробігати — I проб ігати а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Бігати якийсь час. 2) перех., розм. Бігаючи, пропустити, упустити що небудь. II пробіг ати а/ю, а/єш, недок., пробі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) неперех. і рідко перех. Бігом прямувати, простувати звідки… … Український тлумачний словник
поверховий — (надто загальний, малообґрунтований), неглибокий, неґрунтовний, обмежений, перебіжний, нехитрий; побіжний (який здійснюється нашвидку); дилетантський (без достатніх фахових знань) Пор. беззмістовний, примітивний I … Словник синонімів української мови
супровідний — (тісно пов язаний із чим н. основним), супутній, побіжний … Словник синонімів української мови
колатеральний — а, е. 1) Бічний, боковий. 2) Допоміжний, другорядний. 3) Супроводжуючий, обхідний, додатковий; такий, що розміщений на тому ж боці. •• Колатера/льний кровоо/біг побічне, обхідне сполучення кровоносних судин … Український тлумачний словник
шпейза — и, ж. Побічний або проміжний продукт у виробництві деяких кольорових металів … Український тлумачний словник